Як і про що думають немовлята: ранні етапи пізнання світу, розвиток мислення, комунікації та перші кроки до розуміння мови у найменших

Ще півстоліття тому вважалося, що немовлята – некомпетентні істоти. Але останні років 30 вся світова наука доводить: вони достатньо компетентними, щоб адекватно пізнавати навколишній світ фізичних і соціальних об’єктів. Дитина не народжується «чистим аркушем», просто його знання про дійсність дещо інші, ніж у дорослої людини. Так, малюки не можуть думати в життєвому преставлении – тобто оперувати якимись думками, будувати синтаксичні конструкції. Однак здатність розуміти світ не залежить від вербалізації психіки. Вербалізація дає більш точне об’єднання і опис об’єктів.

Розвиток мови починається з народження, і це відбувається поступово, починаючи з звуконаслідування. Спочатку діти відтворюють фонеми: «а», «а-а», «в», «у-у» – вони однакові для всіх дітей, незалежно від мовної приналежності. Потім ці фонеми починають носити культурно-специфічний характер, і їх діапазон сильно розширюється до 7 місяців. Далі діти починають вимовляти псевдослова (це не слова у правильному їх розумінні, а лише звуконаслідування просодике мови), специфічні для їх культурного оточення.

В першу чергу у дитини розвивається пасивна мова, тобто спочатку вони розуміють слова, а потім починають їх активно використовувати. Немовлята дуже рано усвідомлюють, що мова – це засіб комунікації, і спілкування між людьми відбувається по черзі: «хто слухає – говорить». Вони здатні вести діалоги звуками, іноді якимись вокализациями. Малюк навіть може викликати маму на діалог, посилюючи своє «гукання», активно на неї дивлячись і вимагаючи уваги.

Псевдодиалоги є базовим початком людської комунікації. Ближче до року дитина може вимовити близько 50 слів, але він знає набагато при цьому набагато більше – близько 2000-3000. Розуміння і активна комунікація, яка пов’язана з промовою, розвивається наступним чином: спочатку відбувається пасивне розуміння, потім експліцитне вираження, а після року – активна мова. Але темпи розвитку мови у всіх дітей різні, це важливо пам’ятати.

Що вміє новонароджена дитина

З’явившись на світ, дитина відразу ж починає засвоювати деякі закономірності в побудові фізичного і соціального світу – і з них навчається складати все більш цілісну і яскраву картину. Як це виглядає? Уявіть, що ви зайшли в погано освітлену кімнату і починаєте повільно повертати реостатний вимикач. Спочатку навколишні предмети ледве видно, потім вони набувають все більше виражені обриси. Те ж саме і відбувається з дітьми під час їх розвитку:

• миттєво впізнає обличчя матері і батька, а розрізняти їх голоси вчиться ще внутрішньоутробно;
• виділяє себе із зовнішнього середовища як окремий об’єкт, який взаємодіє з світом. Коли дригає ручками і ніжками і дивиться на них –усвідомлює, що це він;
• починає посміхатися всьому, що рухомо і притягує увагу;
• розпізнає об’єкти і може їх об’єднувати їх за категоріями «круглий», «квадратний» і так далі;
• розрізняє кольори, але ще не може їх назвати.

Немовля сприймає навколишні предмети як окремі об’єкти, незалежно від того, де вони знаходяться і під яким кутом він на них дивиться. Він розуміє, що привести неживий предмет в дію можна, застосувавши силу, а живий предмет може рухатися сам по собі. Дитина не вступає в діалог з неживими об’єктами і не чекає, що вони будуть відповідати взаємністю на його «гукання».

Дитина має імпліцитні, або латентні, знання, які виявляються в лабораторних дослідженнях, але іноді їх можна помітити і при дуже уважному спостереженні за дітьми. Наприклад, дорослі люди можуть пояснити, чому повітряна кулька летить вгору, а предмет падає вниз. А дитина такими знаннями не володіє, йому не знайоме слово «гравітація», однак він починає шукати випала з свого ліжечка іграшку внизу. Знання і розуміння деяких законів світу у немовлят є спочатку, і вони розвиваються стрімко.

На основі сучасних досліджень стало зрозуміло, що немовлята далеко не такі «чисті аркуші», як вважали раніше. Вони володіють певними знаннями та навичками з народження, зокрема здатністю розпізнавати фізичні об’єкти та соціальні взаємодії. Їх сприйняття світу розвивається поступово, і навіть без вербалізації діти можуть адекватно взаємодіяти зі світом і вивчати його.

Основною особливістю розвитку немовлят є те, що їхній пізнавальний процес починається з відчуттів та реакцій на зовнішні подразники. Вони здатні впізнавати обличчя батьків, сприймати звуки, кольори та форми, а також відрізняти живі об’єкти від неживих. Це свідчить про те, що їхнє розуміння світу не є простим і пасивним, а відображає складний і активний процес навчання.

Ще одна важлива складова розвитку немовлят – це їхня мова. Хоча немовлята спочатку не можуть висловлювати свої думки словами, вони активно розвивають комунікативні здібності через звуконаслідування та псевдодіалоги. Цей процес є важливою частиною соціалізації і поступово призводить до появи активної мови. Отже, немовлята – це не просто пасивні спостерігачі, а активні учасники пізнавального процесу, які постійно взаємодіють зі світом. Їхнє пізнання та розвиток відбуваються поступово, але з великою швидкістю, що дозволяє їм швидко адаптуватися до навколишнього середовища і вивчати нові закони світу.